#368
Сообщение
Rost.GL » 25 дек 2021, 17:14
Вчора в мене був день працьовитого Ваніша.
Привіз додому килимове покриття і ванішем його, ванішем...
Схоже, я це робив перший за всі 25 років.
Отже, про кузовню.
Я не знаю, чому виробник десь не вказав про те, що небажано класти шпатлю на голий метал. Бо її можна, але дотримуючись певних моментів. Може про це говорять на тренінгах.
Основна проблема в чому. Коли ми замішуємо шпатлівку, наносимо її, починається хімічний процес, який призводить до суттєвого нагрівання. І що у нас є: холодний меал, на якому гаряча шпатлівка, а що відбувається на стику гарячого і холодного? Конденсується волога. Нехай навіть в мікро дозах, але це пряма передумова по появи іржі між шпатлівкою і кузовом.
Можна звісно визначити температуру, до якої шпатля розігріється і попередньо нагріти до неї метал. Хоча тут теж засада, метал то ми нагріємо, але шпатлівка ж тільки замішана і ще холодна. Або гріти метал зі зворотнього боку, коли... Коротше, проблеми.
Тому для себе я прийняв технологію, яка позбавляє жодних шансів іржі - шпатлівку завжди наношу лише на епоксидний грунт. А саме епоксидний - тому що він повністю блокує метал від зовнішнього середовища.
І ще про грунти, раз пішла така п'янка.
Для себе я визначив наступну технологію, якої притримуюсь.
Якщо у нас є новий метал (чорний), наприклад, куплені ремонтні вставки, його можна відпісочити, зняти транспортний грунт і дрібну малопомітну іржу і одразу закрити епоксидним грунтом. Далі вже з ним робиться все, що потрібно: шпаклюється, грунтується ще, фарбується...
Якщо є мова про старий метал, який навіть відпісочений нема гарантії, що не міститиме дрібних і непомітних осередків іржі, його після очистки криється кислотним, він же реактивний, грунтом, який антикорозійний. Але він гігроскопічний, тому його треба закрити чимось, що заблокує деталь від зовнішнього середовища. А це епоксидний, як ми пам'ятаємо. Але епоксидний на кислотний безпосередньо класти не можна, не буде адгезії. Тому кислотний одразу закривається акриловим заповнюючим, а уже зверху кладеться епоксидний.
І ми отримуємо чудовий бутерброд, нижній шар, який прямо на металі, антикорозійний, а зовнішній - блокуючий. Ідеально.
А далі уже все, знову ж, що завгодно: шпаклювати, фарбувати...
Я не претендую на істину, вступати в суперечки не хочу. Це технологія, якої я вважаю правильно притримуватись. Але чим добрий світ - кожен має право танцювати свої танці.