krava писал(а):
Рома. Бачу ти після Луцька якийсь шуганий зробився. Привиди в тебе кругом.
Цьо ж я - привід летячий на крилах ночі зі салом і самогоном в руках!
Тіко стіко не напишиш же на смайлику - тому пришлось троха по Адесскі сакратіть.
Він, мабуть, теж цього анекдота почув:
1945й рік, травень у Карпатах, цвітуть луки, вертаються пішки додому двоє піхотинців-москвичів.
Обходять села, заходять на хутори - щоб не здибати лісових братчиків.
Побачили здалеку, що біля хати ходить самотній дід, дочекалися поки зайшов та пішли проситися.
Стукають у двері:
- Дед, Аткрой!
- Ви хто?
- МОЖна ЗААйти?
Дідо через двері як шарахне шрапнеллю-обох одразу поклав.
Вийшов, обходить тіла, придивляється, бурмоче:
-Може, і зайці, але якісь не наші...